Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.khntusg.com.ua/handle/123456789/1007
Title: Філософський аспект концепту "Солодкість" у творчості Г. С. Сковороди
Other Titles: The philosophic aspect of the concept "Sweetness" in G. S. Skovoroda's works
Authors: Чернишов, В. В.
Keywords: антична традиція
Г.С. Сковорода
епікуреїзм
епікурейство
насолода
солодкість
теологія
християнський реалізм
українська філософія
християнська філософія
естетизм
античная традиция
эпикуреизм
эпикурейство
наслаждение
сладость
теология
христианский реализм
украинский философия
христианская философия
эстетизм
aestheticism
ancient tradition
delight
Epicureanism
Gregory Skovoroda
mystics
Christian philosophy
Christian realism
pleasure
sweetness
theology
Ukrainian philosophy
Issue Date: 2014
Publisher: ХНТУСГ
Citation: Чернишов В. В. Філософський аспект концепту "Солодкість" у творчості Г. С. Сковороди. Філософія спілкування : Філософія. Психологія. Соціальна комунікація. 2014. № 7. С. 172-178.
Series/Report no.: Філософія спілкування : Філософія. Психологія. Соціальна комунікація, № 7
Abstract: У статті здійснено аналіз філософського аспекту концепту «солодкість» у творчості Г.С. Сковороди. В результаті дослідження даного концепту автор робить висновок про наявність у творчості Г.С. Сковороди цілої феноменології солодкості, котра знаходить символічне унаочнення у гомологічному поєднанні «Епікур Христос» й органічно поділяється на філософію солодкості, теологію солодкості та феноменологію містичного досвіду солодкості. Зосереджуючи свою увагу на досліджені філософії солодкості, автор доходить думки, що підставою для залучення й використання Г.С. Сковородою даного концепту стали, з одного боку, особистий екзистенціальний досвід, тоді як з іншого – обізнаність мислителя з ученням античних епікурейців, головним джерелом котрої стали для нього твори римських поетів – Квінта Горація Флакка та Публія Овідія Назона, а також твори Сенеки. Автор стверджує, що «солодкість» або «насолода» інтерпретуються Сковородою як мета будь-яких екзистенціальних прагнень людини, проте, саму насолоду він розуміє передусім як насолоду Істиною, практичним результатом чого є відкриття таємниці спорідненості (сродності), котре, у свою чергу, є запорукою людського щастя.
В статье осуществлен анализ философского аспекта концепта «сладость» в творчестве Г.С. Сковороды. В результате исследования данного концепта автор делает вывод о наличии в творчестве Г.С. Сковороды целой феноменологии сладости, которая находит символические иллюстрации в гомологическом сочетании «Эпикур Христос» и органично делится на философию сладости, теологию сладости и феноменологию мистического опыта сладости. Сосредоточивая свое внимание на исследовании философии сладости, автор приходит к мысли, что основанием для привлечения и использования Г.С. Сковородой данного концепта стали, с одной стороны, личный экзистенциальный опыт, тогда как с другой – осведомленность мыслителя с учениями античных эпикурейцев, главным источником которой стали для него произведения римских поэтов - Квинта Горация Флакка и Публия Овидия Назона, а также произведения Сенеки. Автор утверждает, что «сладость» или «наслаждение» интерпретируются Сковородой как цель любых экзистенциальных стремлений человека, однако, саму наслаждение он понимает прежде всего как наслаждение Истиной, практическим результатом чего является открытие тайны родства (сродности), которое, в свою очередь, является залогом человеческого счастья.
The paper deals with concept of ‘sweetness’ as it appears in Gregory Skovoroda’s works. The study results conclusion that there is a whole phenomenology of sweetness, which finds its symbolic representation in the homological junction ‘Epicurus Christ’, and can organically be divided into philosophy of sweetness, theology of sweetness, and phenomenology of the mystical experience of sweetness. Focusing on the study of the philosophy of sweetness, the author comes to conclusion that the foundation for Skovoroda’s use of this concept is, on the one hand, his personal existential experience, as on the other there are teachings of ancient Epicureans, the main source of which for Skovoroda were works of the Roman poets – Quintus Horatius Flaccus and Publius Ovidius Naso, as well as the works of Seneca. The author states that G.S. Skovoroda interprets ‘sweetness’ (or ‘delight’) as the ultimate end of every existential pursuit of every human being. However, the sweetness itself Skovoroda understands as the sweetness of Truth, practical outcome of which he sees in knowledge of the self, revealing the mystery of vocation (srodnost), as the latest, in its own turn, is the foundation of human happiness.
URI: http://dspace.khntusg.com.ua/handle/123456789/1007
ISSN: 978-617-619-144-5
Appears in Collections:№ 7

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
25.pdf486,72 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.